University of Vienna

Віденський університет — University of Vienna — Universität Wien — один з найбільших університетів Європи та найбільший навчальний заклад в німецькомовному просторі, заснований в середині XIV  століття. ВНЗ незмінно входить в першу сотню кращих навчальних закладів Європи і підтвердженням цьому є відомі випускники University of Vienna, серед яких 15 лауреатів Нобелівської премії.

Латинською мовою назва університету звучить як “Alma Mater Rudolphina” в честь засновника Герцога Рудольфа VI. Ректором навчального закладу був призначений Альберт Саксонський, який раніше викладав у Паризькому Університеті Сорбонна, що мало досить великий вплив на створення структури Віденського університету, який отримав риси французьких ВНЗ.

Хоча фактичною датою заснування університету є березень 1365 року,  вуз залишався невизнаним католицькою церквою, чиє схвалення було обов’язковим у XIV столітті.

Існує така думка, що тодішній Римський Папа Урбан V знаходився під тиском Імператора Священної Римської імперії Карла IV, який не хотів появи суперника для створеного ним Карлова університету у Празі.

ВНЗ отримав схвалення Папи в 1384 році, але вже після смерті Рудольфа VI, який помер від чуми через декілька місяців після фактичного заснування університету у віці 26 років.

До XV століття університет постійно розвивався, допоки економічний спад у місті, епідемії, суперництво з іншими ВНЗ та облога Відня турками не призвели до краху престижу Віденського університету і кардинального  зниження кількості студентів. Втім, після дій Короля Фердинанда І та входу до вчительського складу єзуїтів університет поступово повернув колишню славу.

В кінці XVIII століття університет був реформований Марією Терезою та Йосифом ІІ, які остаточно змінили напрямок освіти, встановлений єзуїтами, які приділяли особливу увагу вивченню філософії та богослов’я. Фокус досліджень змістився на точні та природничі науки, до навчання були допущені євреї.

Протягом Першої Світової війни університет використовували як воєнний шпиталь. Після 1917 року в Віденському університеті почали активно пропагувати тоталітарні нацистські погляди. Були й ті, хто не погоджувався, та після захоплення Австро-Угорщини нацистською Німеччиною вони зникли. 45% вчителів були звільнені за расовою або національною ознакою, 23% студентів виключені, а у 230 випускників були анульовані дипломи.

З 1970-х років вільний доступ до освіти став потужним поштовхом до розвитку університету. Цей період став початком будівництва нових споруд та реконструкції старих. В результаті більшість факультетів стали окремими інститутами, а Віденський університет набув сучасного вигляду.

• University of Vienna є одним з найбільших закладів вищої освіти в усій Європі. На початок 2016 року там навчались близько 90000 студентів і проводили свої дослідження приблизно 7000 академіків з різних країн світу.
• Віденський університет пропонує навчання з 170 програм, включаючи 112 магістерських курсів, 12 з яких викладаються повністю англійською мовою.
• На території Віденського університету розташований лінгвістичний центр, де студенти мають можливість вивчати різні іноземні мови – від найбільш популярних європейських до не менш популярних східних мов (арабська, китайська, японська та ін.). Загалом в центрі викладають 30 мов сучасного світу. 
• При університеті діє центр розвитку кар’єри, де студенти та випускники можуть отримати допомогу з пошуком роботи та стажувань. Дипломи Віденського університету високо цінуються в будь-якій країні світу, тому у студентів ВНЗ, як правило, не виникає труднощів з пошуком роботи. 
• Університет має власні науково-дослідницькі центри з добре оснащеними лабораторіями, де студенти працюють над своїми проектами і отримують відмінні практичні навички.
• Навчальний заклад має видавничий центр, який випускає наукові альманахи та газету, де публікуються новини з життя університету, а також останні відкриття і результати досліджень.
• Віденський університет отримує досить значне фінансування від держави, спонсорів та інших джерел, що дозволяє підтримувати інфраструктуру ВНЗ у відмінному стані.

• Володіння німецькою мовою на рівні не менше В2/2.
• Наявність атестату або диплому. Для вступу на післядипломні програми необхідно мати диплом про закінчення вищого навчального закладу з тієї ж спеціальності, на яку подається заява. Приймальна комісія самостійно оцінює, наскільки диплом та навчальна програма відповідають навчальній програмі Віденського університету. При наявності розбіжностей в обох програмах комісія має право призначити абітурієнту іспити (2-3 предмети, що бракують).
• Довідка про те, що абітурієнт має право навчатися за обраною програмою в країні, де був виданий його шкільний атестат.
• Фінансова спроможність. Довідку не вимагають в процесі подання заяви, але при отриманні візи буде необхідно підтвердити здатність покрити всі витрати, тим більше, що Віденський університет надає не так багато стипендій.
• Для навчання на англомовних програмах необхідно надати сертифікат IELTS Academic (з результатом 7.5 або щонайменше 7.0 в кожній частині тесту) або  TOEFL IBT (з результатом не менше 110 балів).

• Зигмунд Фрейд – відомий австрійський психолог, засновник теорії психоаналізу, методу тлумачення снів та вільних асоціацій.
• Отто Ранк – австрійський психоаналітик, який розробив концепцію “травми народження”, яка вказує на те, що для будь-якої людини вигнання з материнського лона є справжнім стресом та травмою, яка впливає на подальший розвиток неврозів.
• Ганс Аспенгер – відомий психіатр, який виявив одне з п’яти основних порушень розвитку особистості, яке отримало його ім’я (синдром Аспенгера).
• Теодор Адорно – німецький філософ, який представляв відому Франкфуртську школу. Займався розвитком концепції неопозитивізму, екзистенціалізму та феноменології. 
• Ойген фон Бем-Баверк – австрійський політичний діяч та економіст. Один з основних представників австрійської економічної школи, теорії якої подібні до парадигми лібертіанства.
• Стефан Цвейг – відомий австрійський письменник-біограф, засновник жанру художньої біографії. На його рахунку чудові життєписи таких особистостей як Ніцше, Фрейд, Марія Стюарт, Казанова та інші.
• Ервін Шредінгер – відомий фізик-теоретик, засновник квантової механіки, творець теорії хвильової механіки, володар Нобелівської премії з фізики 1933 року.
• Фрідріх Август фон Хаєк – австрійський економіст та філософ, теоретик ліберальної економіки, володар Нобелівської премії з економіки 1974 року.